РУСУКРENG
Історія ПАТ «Концерн Стирол» – це історія хімічної промисловості України

Тридцяті–сорокові: перший в галузі

Історія концерну бере свій початок в період перших п'ятирічок, коли молода держава була у пошуках ресурсів для свого розвитку. Так, у 1929 році в м. Горлівка були розгорнуті геолого-пошукові роботи та проектування хімічного заводу. До створення майбутнього підприємства долучили зарубіжних фахівців. 23 квітня 1933 року розпочав роботу Горлівський азотно-туковий завод (АТЗ) – так тоді називався «Концерн Стирол», який першим в колишньому СРСР став використовувати коксовий газ для отримання синтетичного аміаку. Вже за два роки завод досяг проектної потужності, до 1940-го виробництво аміаку збільшилося в п'ять, а азотної кислоти – у тридцять разів. У жовтні 1941-го, на початку війни, Горлівський АТЗ мав відправитися на схід країни – у відносно безпечний тил. Завод у Горлівці було зруйновано.

П'ятдесяті–шістдесяті: повоєнне відродження

Повернення до активної роботи і відновлення початкової потужності після війни пов'язане із запуском нових цехів. 1960-і роки – період становлення і розвитку органічної хімії. У повоєнний час на АТЗ вперше в країні був налагоджений випуск етилбензолу, медичного закису азоту. Були запущені цехи з виробництва суспензійного, блочного і спіненого полістиролу. У березні 1966-го розпочало роботу нове виробництво мінеральних добрив – цех № 3 «А», що випускає гранульовану аміачну селітру. Первинна потужність цього цеху становила 590 тисяч тонн на рік. 4 травня 1966 року Горлівський азотно-туковий завод було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

На зламі сімдесятих і вісімдесятих: запуск нових потужностей

У цей період було введено в експлуатацію нові великотоннажні агрегати з виробництва сірчаної кислоти – цех СК-24 (1970 рік), потужність якого становила 720 тисяч тонн на рік. Були запущені нові агрегати з виробництва аміаку 1-Б (грудень 1978 рік) і 1-В (травень 1979 рік). У 1979-му також було введено в експлуатацію дільницю № 1 з виробництва прилірованого карбаміду на ОЗК потужністю 510 тисяч тонн на рік. По реалізації даних проектів виробництво аміаку зросло втричі, а мінеральних добрив – у два рази. У 1976-му завод було перейменовано на виробниче об'єднання (ВО) «Стирол». 1987–1988 роки стали ще однією віхою, коли запрацювали цехи з виробництва солей і кислот. З кінця вісімдесятих років на ВО «Стирол» було розпочато роботу, пов'язану із зміною форми власності.

Дев'яності – початок двотисячних: перехід до незалежності

У лютому 1993-го було зареєстровано орендний концерн «Стирол», а 1 вересня 1995-го – Акціонерне товариство «Концерн Стирол». Це відкрило новий етап у розвитку підприємства. У перші роки незалежності України «Стирол» знайшов можливості для нових напрямків діяльності, які зміцнили економіку підприємства. 1995-й – початок виробництва карбамідо-аміачної суміші: рідких мінеральних добрив, що затребувані в першу чергу за кордоном – у США, Канаді, Франції. У 1996-му на «Стиролі» за стандартами GMP було запущено фармакологічне виробництво. 22 жовтня 2001 року концерн повністю перейшов на безстічні технології і з тих пір у річки Донбасу з території «Стиролу» не надходить жодного літра стічних вод. Концерн першим на Україні отримав у 2002-му сертифікат ISO:14001, яким підтверджується відповідність управління природоохоронною діяльністю вимогам міжнародного стандарту.

Дві тисячі десятий рік: новітня історія

Новим етапом в історії ПАТ «Концерн Стирол» стало входження до групи OSTCHEM, яка є частиною активів Дмитра Фірташа. З приходом нового власника, після довгої консервації, було відновлено роботу цілого ряду виробництв, запущено комплексну інвестиційну програму зі збільшення потужностей та підвищення енергоефективності виробництва. Крім того, реалізуються проекти, спрямовані на створення комфортних умов життя та забезпечення екологічної безпеки в регіоні.